П'ять фактів про пластики для барабанів.

Спостерігаючи сучасне різноманіття барабанних пластиків, важко уявити час, коли нечисленні доступні опції мембран виготовлялися тільки зі шкіри (як правило, козячої). Ось вам п'ять фактів про те, як барабанний світ подолав цей шлях.

   «У Чикаго ви забудете про смуток ...»

Більшу частину 20-го століття виробництво двох американських барабанних гігантів - Ludwig і Slingerland - розташовувалося у Чикаго. Як думаєте, чому? Справа в тому, що Чикаго був найбільшим центром тваринництва в Америці, надаючи, таким чином, легкий доступ до шкіри тварин. Шкіра була єдиним доступним матеріалом для виробництва мембран. Без шкіри не було і барабанів.

   Пластик-фантастик!

Під час Другої світової війни був розроблений майлар і інші полімери, і ці винаходи не могли не вплинути на виробництво барабанних мембран. Головною проблемою, пов'язаною з використанням шкір тварин в якості матеріалу для мембран барабанів, була їх схильність до впливу погодних умов. Через це барабанщикам доводилося постійно заново налаштовувати інструмент під час виступу. А ось пластики такого мінусу не мали.

    Немає пластика - немає рок-н-ролу!

Крім схильності впливу погодних умов, мембрани з шкіри кози були ще й досить тендітними. Вони швидко лопалися і рвалися від надто потужних ударів. Якби не винахід майларового пластика, більш енергійні музичні жанри, що виникли в 50-х - на кшталт рок-н-ролу - ні за що не змогли б еволюціонувати так стрімко і впевнено! Цей симбіоз між рок-музикою і пластиками став основою їх спільного успіху.

   Звук має значення.

Перехід на повальне використання пластиків пройшов не без конфліктів. Так, пластики були міцними, витривалими і зручними, і з цим ніхто не сперечався. Але ранні моделі звучали набагато гірше звичних мембран зі шкіри кози. У результаті, багато джазових та свінгових барабанщиків, котрі пишалися своїм витонченим звучанням, неохоче сприйняли таку новинку.

   Потрібно відповідати стандартам!

Однією з найбільш революційних змін, що відбулися після масового переходу на майларові пластики, стала необхідність стандартизувати розміри барабанів. За часів активного використання шкіри кози, компанії-виробники барабанів із різних країн використовували різні системи вимірювань діаметра корпусів. Саме коли американська компанія Remo зайняла домінуючу позицію на ринку барабанних пластиків, використання дюймів для маркування та виробництва барабанних корпусів стало умовою зручної співпраці в подальшому. Якщо виробник барабанів хотів укомплектувати свої нові моделі крутими і модними пластиками від Remo, їм не залишалося нічого іншого, крім як змиритися з такою уніфікацією. Сьогодні розміри всіх барабанів, не дивлячись на різноманітність країн-виробників, вказуються в дюймах.