Еволюція електрогітари. Частина 7: 2010-ті роки

Хоча розвиток електрогітари триває, наша оповідь про її еволюцію добігає кінця. У минулій частині ми обговорювали 2000-ні, які відзначилися стиранням кордонів жанрів і стилів, поєднанням елементів з різних епох і субкультур, і, звичайно ж, трансформаціями самих інструментів. Ми також відзначили найвидатніші електрогітари з їхніми відомими власниками. Останні на черзі – 2010-ті!

2010-ті

Найпомітнішим трендом у цей час стала поява серійних 8-ми і 9-ти струнних гітар. Цьому сприяв спалах Djent музики, натхненний шведською групою Meshuggah, елементи якої швидко проникли в інші жанри метала. До великосерійного виробництва дісталися також баритон-гітари і мультимензурні інструменти, які перестали сприйматися як небачена дивина, і все частіше зустрічаються в руках музикантів найрізноманітніших жанрів. Як і багато років тому, першими віяння нового часу відчули в компанії Ibanez, та ще в 2007-му випустили на ринок першу масову восьмиструнку RG2228. Коли через кілька років всі ломанулись за такими в магазини, японська компанія вже була у всеозброєнні та майже не мала конкурентів.

Але і ветерани теж впевнено стоять на ногах у нашу дивовижну епоху, коли все так стрімко змінюється. Gibson хоч і примудрилися збанкрутувати в 2018-м, моментально воскресли, наче й не було нічого, з тими ж старими моделями і обличчями ендорсерів. На вигляд практично однаковий, і абсолютно легальний (не піратську копію) Stratocaster можна купити за ціною від 150 до 4500 доларів.

До списку яскравих гітаристів сучасності і їхніх інструментів ви можете додати когось зі своїх улюбленців, адже історія ще не встигла розставити все на свої місця.

Ось декілька претендентів:

• Не одне авторитетне видання назвало найкращим гітаристом минулого десятиліття Марка Тремонті. Він відомий як учасник і співзасновник груп Creed і Alter Bridge. Марк грає переважно на цілком традиційних на вигляд гітарах PRS SE з формою корпусу Singlecut. До речі, через цю форму PRS і Gibson кілька років вели справжню війну в судах.
  

• Тосін Абазі з Animals As Leaders є одним з пророків восьмиструнної гітари. Він довгий час співпрацював з Ibanez, граючи на іменних інструментах серії TAM (на основі дизайну RG), але зараз дах остаточно зірвало, і його нова мультимензурна модель Larada 8 виглядає як космічний корабель.
  

• St. Vincent – творчий псевдонім епатажної американки Енні Кларк. Її музика на стику року, електроніки та попси підкорила як критиків, так і простих слухачів, а сценічні наряди і перфоманс викликають суміш справжнього захоплення та здивування. Іменна гітара Music Man St. Vincent немов потрапила до нас з 50-х: аванґардна геометрична форма, лаконічність оздоблення та візуальні відсилання до класичних інструментів тієї епохи в кожній деталі.
  

• Блакитна Gibson DG-335 Дейва Грола заснована на інший іменній моделі знаменитого американського музиканта 60-х Тріні Лопеса. Це цікавий і дуже привабливий гібрид корпусу в стилі ES-335 з грифом Firebird. Грол є прикладом музиканта, який після небувалого успіху і катастрофи, що послідувала за ним, зумів знайти в собі сили знову піднятися на саму вершину.
  

Підсумки:

Електрогітара стала саме тим інструментом, який зробив вирішальний вплив на розвиток популярної музики в двадцятому столітті, і продовжує залишатися на перших ролях у новому тисячолітті.

Сама електрогітара з часом еволюціонувала, змінювалася й удосконалювалася, з'являлися нові різновиди та цілі конструкторські школи. При цьому, незважаючи на постійний розвиток, застарілі моделі не втрачали популярності, лише набуваючи цінності в очах частини гітаристів. Зараз виготовляються та випускаються як репліки найперших електрогітар середини-кінця 40-х, так і суперсучасні моделі. Це дозволяє наочно оцінити той шлях, який пройшло мислення конструкторів і музикантів за останні 70 років.

Автор Dmitry Frosby